Гео-Карпати - Створення польсько-українського туристичного шляху
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Державна Вища Професійна Школа імені Станіслава Пігоня в Кросно
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Державна Вища Професійна Школа імені Станіслава Пігоня в Кросно
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Державна Вища Професійна Школа імені Станіслава Пігоня в Кросно
Prev Next

Геотуристичний шлях

 Підставою розвитку транскордонної співпраці Польщі та України є шлях “Гео-Карпати”, який становить інтегральну цілісність і проходить по території обох країн. Реалізація проекту робить можливим обмін досвідом та знаннями з галузей туризму та геології між працівниками та студентами Львівського національного університету імені Івана Франка та Кросненської Державної Вищої Професійної школи імені Станіслава Пігоня. Завдяки залученню представників цільових груп з Польщі та України будуть створені умови для широкої транскордонної співпраці.

DSC_9139

Концепція геопарку «Скелясті Бескиди»

У Скибових Карпатах запропоновано територію, перспективну для створення геопарку “Скелясті Бескиди”, який повинен охопити низку типових та унікальних скелястих утворень Сколівських та Верхньодністерських Бескидів. Складені Бескиди глибоководними осадовими утвореннями крейдового та палеогенового віку – флішем, до складу якого входять пісковики, алевроліти, аргіліти, гравеліти, вапняки та мергелі, що утворюють однорідні в літологічному відношенні комплекси. Для Скибової зони характерними є відклади головнинської, стрийської, ямненської, манявської, вигодської, бистрицької та (менілітової в північно-східній частині парку) світ. Важливо, що через свою міцність, породи ямненської світи у Сколівських Бескидах найбільше виходять на поверхню окремими ізольованими локалітетами і утворюють найвідоміші скельні комплекси (Урицькі скелі, Скелі Довбуша та ін.). В основі ямненської світи залягають породи яремчанських верств, які являють собою тонкоритмічний глинистий фліш. Над ними зазвичай залягає товща жовтувато-сірих товсто- і масивношаруватих, крупно- і середньозернистих невапнистих пісковиків, інколи з лінзами гравелітів.

Концепція геопарку «Скелясті Бескиди» PDF

Коротка історія нафтового промислу в межах Бориславського нафтопромислового району

Історія нафтового промислу в Передкарпатті України налічує кілька століть. Першими гірничими спорудами в Галичині були так звані ями (дучки) та копанки. Є літературні джерела. Що такі гірничі споруди для видобутку нафти, а згодом і озокериту використовувалися на теренах Передкарпаття ще з кінця VII століття. Ці гірничі виробки були глибиною від перших метрів до майже 200 метрів в кінці їх еволюційного занепаду, вичерпання їх спроможності задовольняти потреби зростаючого попиту на нафту. Від середини XIX століття поширюється копання колодязів, що сягають все глибше і дають змогу підвищити видобуток

Коротка історія нафтового промислу в межах Бориславського нафтопромислового району. PDF

Календар
Вересень 2017
П В С Ч П С Н
« Вер    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Цей портал створений за фінансової допомоги Європейського Союзу, в рамках Програми Транскордонної співпраці Польща-Білорусь-Україна 2007-2013. Відповідальність за вміст цього порталу несе виключно Державна Вища Професійна школа ім. Станіслава Пігоня в Кросно та Львівський національний університет імені Івана Франка, і в жодному випадку не може бути потрактована як відображення позиції Європейського Союзу.
Website Security Test